Сьогодні, 12 лютого 2026 р., читальна зала ВСП "Технолого-економічний фаховий коледж Білоцерківського НАУ" перетворилася на простір щирості та відкриттів. Ми шукали відповіді на одне з найскладніших запитань: чому люди, які кохають одне одного, іноді розмовляють наче «різними мовами»?
У межах спільного проєкту Бібліотечно-інформаційного центру та Центру соціально-психологічної підтримки та розвитку особистості, психологиня Сніжанна Гриценюк та завідувачка бібліотеки Юлія Сургай провели святкове засідання «Літературної кав'ярні» до Дня всіх закоханих.
Тема зустрічі — «LOVE CODE. А якою мовою кохаєш ти?» — стала приводом для глибокого занурення у психологію почуттів через призму літератури та кіно гостей заходу - студентів, викладачів та працівників коледжу.
Як це було?
Звернулися до витоків: розібрали класифікацію давніх греків — від палкого «Еросу» до жертовної «Агапе» та вірної «Філії».
Провели кіно-інтенсив: поглянули на стосунки героїв Marvel, Disney та Netflix очима психолога, розшифровуючи їхні приховані коди близькості.
Дослідили «5 мов кохання» Гері Чепмена: з'ясували, чому для когось любов — це надихаюче слово, а для когось — вчасно заварена кава або мовчазні обійми.
Практикували: завдяки авторським психологічним технікам кожен учасник зміг визначити свій особистий «Love Code» та отримати дієві інструменти для гармонізації стосунків.
Головний інсайт зустрічі: любити — це мистецтво вивчати «іноземну мову» іншої людини, поважаючи її унікальність. Але пам’ятаймо: найважливіша мова кохання — та, якою ми розмовляємо із собою.
Дякуємо всім учасникам за щирість, гарячий чай та драйвові дискусії! Вміння любити — це навичка, і сьогодні ми разом зробили до неї важливий крок.
